Дата публікації: 22 вересня 2026 · Час читання приблизно 7 хвилин
Апостиль — це засвідчувальний напис, який забезпечує визнання в іншій країні офіційного документа, складеного в одній країні. Туреччина є стороною Гаазької конвенції 1961 року і для певних груп документів видає цей напис уже в електронній формі. Ця процедура називається електронний апостиль (e-Apostil).
Коли запроваджено електронний апостиль і де його отримують?
Згідно з інформаційною запискою Міністерства закордонних справ від 21 січня 2026 року електронний апостиль застосовується з 2 січня 2019 року. Заяви подають через портал e-Devlet або безпосередньо через портал e-Apostil; користувач входить з облікового запису e-Devlet і подає запит онлайн. Для довідок про судимість інтеграцію з порталом e-Devlet запроваджено 11 квітня 2022 року.
Які документи можуть отримати електронний апостиль?
У тій самій інформаційній записці перелічено такі групи документів:
- Довідка про судимість
- Судові рішення
- Багатомовні свідоцтва про народження, шлюб і смерть (формули a, b і c) — з 28 грудня 2023 року
- Документи, оформлені в адміністраціях провінцій і районів
Орган, що видає напис, залежить від документа: для довідок про судимість і судових рішень апостиль проставляє Міністерство юстиції, а для актів цивільного стану — Головне управління у справах населення та громадянства.
Які документи й далі йдуть паперовим шляхом?
Для документів поза цими чотирма групами діє класичний шлях апостиля: документ оформлюється, а тоді в уповноваженого органу отримують апостиль на папері. Найпоширеніша помилка тут — не запитати ще до отримання документа, чи можна для нього отримати електронний апостиль. Для таких документів, як диплом, виписка з торгового реєстру чи оформлена в нотаріуса довіреність, потрібно від початку підтвердити в установі, яка видає документ, чи проставляється для нього електронний апостиль.
Обсяг із часом розширюється. Тому на цій сторінці ми не подаємо закритого переліку «не можна»; для документів вашої справи ми перевіряємо чинний стан до початку роботи.
Країни, які не є сторонами Гаазької конвенції
Апостиль — це система, яка діє лише між країнами — сторонами Гаазької конвенції. В інформаційній записці зазначено, що створені документи визнаються чинними більш ніж у 120 країнах-сторонах. Якщо країна, куди ви надсилаєте документ, не є стороною конвенції, замість апостиля потрібен ланцюжок консульського засвідчення: документ спершу засвідчує відповідний турецький орган, а потім — представництво цієї країни в Туреччині. Електронний апостиль цього ланцюжка не скорочує.
Перевірка: як друга сторона перевіряє документ?
Документи з електронним апостилем мають цифровий підпис і позначку часу. Установа, яка отримує документ, може онлайн перевірити його справжність за наявними на ньому даними для перевірки. На практиці це дає і швидший, і надійніший результат, ніж надсилання поштою та розгляд документа з власноручним підписом.
Де в цей процес входить переклад?
Є непорозуміння, з яким ми стикаємося часто: апостиль не перекладає документ. Апостиль лише засвідчує, що підпис і печатка на документі справжні. Якщо документ буде подано іноземній установі, переклад його мовою, якої вимагає ця установа, — окрема робота.
Важлива й черговість. У більшості установ очікують такого ланцюжка: спершу отримують документ, потім проставляють апостиль, і насамкінець перекладають документ з апостилем. Якщо йти у зворотному порядку, тобто спершу зробити переклад, а потім отримати апостиль, документ можуть повернути, бо напису апостиля в перекладі немає. У багатомовних формулярних документах є окрема перевага: оскільки документ уже складено кількома мовами, деякі установи не вимагають додаткового перекладу — про це теж варто запитати від початку.
Що ми робимо?
Для кожного документа вашої справи ми від початку з'ясовуємо, який шлях чинний: електронний апостиль, паперовий апостиль чи консульське засвідчення. Ми уточнюємо, якої мови та якого засвідчення очікує установа, що вимагає документ, і робимо переклад у правильній черговості. Присяжний переклад, нотаріальне засвідчення й увесь ланцюжок апостиля ведуться з одного офісу. Надішліть нам свої документи — ми письмово повідомимо, який крок потрібен і скільки часу це займе загалом.
Нормативна підстава
Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 5 жовтня 1961 року (Гаазька конвенція про апостиль); положення Закону № 1512 «Про нотаріат» щодо перекладів; інформаційна записка Міністерства закордонних справ про електронний апостиль від 21.01.2026.
Законодавство та адміністративна практика можуть змінюватися. Інформація на цій сторінці має загальний інформаційний характер; для оцінки саме вашої справи потрібна консультація.